Основні відмінності між електричними та бензиновими трициклами:
Початкова вартість покупки електричного трицикла на 10%-30% вища, ніж бензинового трицикла такої ж комплектації (основна відмінність полягає в акумуляторі). Однак протягом періоду використання витрати на електроенергію становлять лише 1/10 витрат на бензин. Виходячи з річного пробігу в 10 000 кілометрів, річна вартість енергії для електричного трицикла становить приблизно 50-100 доларів США, а для бензинового трицикла – приблизно 400-500 доларів США. Різницю в ціні можна окупити за 3-4 роки.
Вартість придбання-бензинового трицикла початкового рівня (150 куб.см) становить приблизно 1000-1200 доларів США, що на 450-500 доларів США менше, ніж електричний трицикл із такою ж вантажопідйомністю. Він підходить для короткотермінових інвестицій і сценаріїв частої дозаправки, таких як сільські вантажні перевезення та слаборозвинені райони.
Електричні триколісні велосипеди експортуються до ЄС, США, Японії та Південної Кореї, наголошуючи на низькому енергоспоживанні, відповідності вимогам щодо викидів вуглецю та інтелектуальних функціях (таких як BMS та GPS).
Бензинові трицикли експортуються в Південно-Східну Азію, Африку та Південну Америку, наголошуючи на високій потужності, великому запасі ходу та простому обслуговуванні. Вони можуть бути оснащені двигунами з низьким-викидом.
Основна конкурентоспроможність електричних триколісних велосипедів полягає в їхній низькій вартості, екологічній відповідності та підтримці політики, що робить їх придатними для ринків із добре-розвиненою інфраструктурою та високими екологічними вимогами.
Основними перевагами бензинових трициклів є їх висока потужність, великий запас ходу та широка адаптивність, що робить їх придатними для ринків із слабкою інфраструктурою та високими вимогами до ефективності поповнення енергії.
